1І далі Елігу казав: 2Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова. 3Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість. 4Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні. 5Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця. 6Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає. 7Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються. 8А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди, 9то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало. 10Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня. 11Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах. 12Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання. 13А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх. 14У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками. 15Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо. 16Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б. 17Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину. 18Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе. 19Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили? 20Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого. 21Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав. 22Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він? 23Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив? 24Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди, 25що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека. 26Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ! 27Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його, 28що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей. 29Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його? 30Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває, 31бо ними Він судить народи, багато поживи дає. 32Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі. 33Її гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.